top of page

Історія походження назви міста

 

Від чого походить назва нашого міста? Упевнений, таке запитання бодай раз задавав собі кожен тальнівець. На жаль, сьогодні, через багато століть від часу заснування міста, ми можемо задовольнятися лише версіями.

Найпоширенішою з яких є та, що топонім Тальне походить від назви річки Тальянка, на якій чуть вище розташувалося ще й село Тальянки. Цієї версії притримується і "Топонімічний словник України" (Київ, 1998). Мабуть, ніхто не сумнівається, що слова Тальянка-Тальянки-Тальне об’єднує "таль". Талом в Україні здавна називали кущі верболозу, що так рясно ріс по берегах річок. Саме таке значення слова знаходимо у словнику В.Даля. А дослідник топонімів і гідронімів І.Желєзняк стверджує: tal - індо-європейське слово, яке означає "те що збільшується".

Черкаські науковці О.Толкушин та А.Ярмилко в "Краткой исторической справке о городе Тальное" запропонували версію, згідно з якою назва міста походить від німецького tal (долина), принесеного сюди євреями-ашкеназами у 50-х роках XVII століття. Дійсно, єврейською мовою (ідиш) слово долина вимовляється як "толь", але євреї-ремісники, ґендлярі поселялися в уже обжилих місцях.

Стосовно німецького походження топоніму, то журналіст-краєзнавець В.Гордєєв у списку маєтків нашого краю, які постраждали від гайдамаків, знайшов і Заузентальне, що перекладається як "шумна долина". Це повідомлення та деякі тальнівські прізвища дали підстави говорити про німецьке походження топоніму. Але німці ніколи не складали значного відсотка жителів міста.

У словниках Б.Грінченка та В.Даля знаходимо і інші значення слова таль - залога, заручник, полонений. Цієї версії притримується і Л.Похилевич. У праці "Сказания о населенных местностях Киевской губернии" він пише: "Таль у древних летописцев означает заложник. Следовательно, Тальное, Тальянка, древние славянские названия и вероятно, получили наименования еще до руин".

Та, як би там не було, споконвіку на землях Тального понад річками Гірський Тікич і Тальянка жили люди. Це підтверджено археологічними розкопками, які виявили тут декілька поселень Трипільської та Черняхівської культур. Відомі поховання й скіфського періоду.

Як вважають історики П.Голубовський та М.Ткаченко Тальне існувало в княжу добу під назвою Куниль, той самий до якого, згідно з Літописом Руським (Іпатіївський список), 1150 року їхав князь Ізяслав Мстиславович. На користь того, що на території нашого міста було поселення часів Русі, свідчить і знайдена у Тальному кадильниця (розкопки 1874-1875 р.p.). Відлита вона з тієї ж матриці, що й кадильниця з Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві побудованого у 1108-1113 роках. Київську "сестру" тальнівської знахідки учені датують ХІІ-ХІІІ століттям.

У добу Київської Русі попід Тальне проходили південні кордони держави. Це були великі оборонні насипи відомі у літературі, як "змієві вали". Саме їх виявили у середині нашого століття краєзнавці-археологи А.Заблоцький та В.Стефанович на окраїні міста в районі такзваного Макотерчика. 1999 року науковий співробітник обласної археологічної інспекції Д.Чорновіл та науковий співробітник інституту археології АН України Є.Овчінніков після обстеження Тального підтвердили наявність залишків "змієвих валів" на Макотерчику. Ними ж у місті на лівому березі Тальянки, а директором районного музею В.Мициком на правому, виявлено кераміку постмонгольського періоду (ХІІІ-ХІV ст.), а над Гірським Тікичем уламки посуду XVI-XVII століть.

На початку 90-х років ХХ століття у Тальному було знайдено скарб монет XVI століття. Наймолодша із них датована 1592 роком. Наступного, 1593 року, вперше в писемних джерелах згадується річка Тальна (Тальянка). Від цих часів і почнемо короткий опис подій з житти міста.

 

Олег Шатайло - старший науковий співробітник
Тальнівського музею історії хліборобства

"Історія Тальнівщини в датах" видання, автор якого Олег Шатайло - старший науковий співробітник Тальнівського музею історії хліборобства.


1569 Люблінська унія. Тальне, як і вся Правобережна Україна, залишається під владою Польщі.
кін.XVI-поч.XVII Населення Тального не платить подимного податку так, як давно покозачилося і не вважає за потрібне підкорятися польським законам.
1609, 13 травня Зa постановою польського сейму Тальне переходить у власність В-О.Калиновського. При ньому тальнівці відробляли три дні на тиждень панщину.
1649 Перша писемна згадка про Тальне, козаки якого приписувалися до Романівської сотні Уманського полку.
1648-1654 Участь тальнівців у національно-визвольній війні під проводом гетьмана Б.Хмельницького.
1664 Вперше Тальне згадується, як місто в якому живуть козаки, селяни та ремісники.
1664 Під час повстання Д.Сулимки мошурівська сотня, очолювана Іваном Данченком, розбивши загін польського війська, заволоділа Тальним.
1702 У Тальному побудовано костьол св. Анни.
1720 Церковний собор у Замості. На Тальнівщині православні церкви перетворюють на уніатські.
1725 Тальне і навколишні села переходять у власність Потоцького. Цього року розпочалося будівництво графського двоповерхового дерев’яного будинку у швейцарському стилі.
1735 Гайдамацький загін, очолюваний Савою Чалим, побував у Тальному.
1738 Гайдамаки відібрали у тальнівських шляхтичів худобу.
1750 Тальнівський дяк Прокіп Савранський-Таран формує загін гайдамаків.
1768, весна Гайдамацький загін на чолі з Максимом Залізняком побував у Тальному. Звідси вирушили на Умань.
1793 Кінець польського панування і початок російського. Цього року у місті проживало 1287 тальнівців.
1795 Тальне входить до Уманського повіту Київської губернії.
1795-1805 Станіслав Потоцький проводить прогресивну на той час реформу - переводить тальнівців і селян усіх своїх володінь на грошовий податок з незначним збереженням панщини. У ці роки селяни інших поміщиків утікають на Уманщину до С.Потоцького.
1823 Тальне переходить у власність Ольги Станіславівни Потоцької, яка через рік вийшла замуж за генерал-майора графа Лева Олександровича Наришкіна. Зa дорученням дружини він став фактичним господарем міста.
1826, 13 березня За остаточним розподілом батьківської спадщини графиня Ольга Наришкіна (уроджена Потоцька) отримала Тальнівський ключ з 3897 ревізійними душами і 3897000 золотих боргу, три села Торговицького ключа і одне з Буцького - на забезпечення боргів. Брати мали сплатити їй 2 млн. золотих посагу.
1840 У Тальному діє кінний завод власниці О.С.Наришкіної, на якому вирощують арабських, англійських. персидських та орловських порід коней.
1842 Тальнівську лікарню, побудовану ще у 30-х роках XIX століття, відвідало 575 хворих.
1842, 6 березня За наказом колезького асесора Бередіхіна (керуючий маєтком Наришкіна), побито різками тальнівця Федора Карпенка за те, що він без дозволу продав подарованого графом вола. Від побоїв чоловік захворів і через 17 днів помер. Штаб-лікар Хайс записав, що Ф.Карпенко помер від гнилої гарячки.
1845 Тальнівська папірня виробляла на 25000 крб. продукції.
1845 Тальне відвідав визначний український поет Т.Г. Шевченко.
1846 На кошти графа Наришкіна у Тальному замість старої дерев’яної церкви побудовано нову кам’яну Свято-Троїцьку церкву та з такого ж матеріалу каплицю у центрі міста. Граф Л.Наришкін привіз із Одеси для тальнівської церкви древні ікони роботи італійських майстрів. Цього року перевезено з Умані у тальнівську церкву прах графині Софії Потоцької.
1846 Помер у Неаполі власник Тального генерал-лейтенант граф Л.О.Наришкін. Цього ж року, єдина донька Наришкіних - Софія вийшла замуж за графа Петра Павловича Шувалова, який за дорученням дружини володіє маєтком.
1848 Граф Шувалов запросив із Франції вченого і цукровара інженера-технолога Жана Буссю для організації цукрового заводу в Тальному.
1849 На місці старої папірні відкрито цукровий завод. Першим директором стає Ж.Буссю.
1853 Розпочала роботу тальнівська цегельня. За виробничий сезон 16 робітників випалювали 450000 штук цегли.
1854 Граф Шувалов замінює тальнівцям панщину грошовим збором (чиншем).
1854 У Тальне із Василькова переїжджає на постійне проживання вчений, талмудист Давид Мотєвич Тверський.
1857, жовтень У "Киевских губернских ведомостях" з’явився перший нарис "Местечко Тальное" написаний священиком Антоновим.
1857 Тальнівська лікарня лікує селян із усього маєтку графа Шувалова. Лікування здійснюється коштом графа. Усі селяни маєтку Шувалова замість панщини сплачують графу чинш (грошовий збір).
1859, травень Маєток вдови О.С.Наришкіної, Тальнівський ключ та дача Місхор в Криму, за постановою Уряду затверджуються "спадковим заповітним маєтком". Після смерті О.С.Наришкіної він відходить єдиній доньці - Софії, а потім передається у спадок (без права продажу частинами) нащадкам із прізвищем Шувалов.
1860, осінь Саранча знищила посіви у Тальному.
1860 У Тальному відкрито церковнопарафіяльну школу.
1861 У місті близько 560 дворів з 5275 жителями. Діють цукровий та пивоварний заводи, цегельня, два водяних млини та одинадцять кузень. Також були православна церква, костел, лікарня, аптека, поштова контора, заїжджі двори, шинки, крамниці та ресторація.
1864 У щойно надрукованій книзі Л.Похилевича "Сказания о населенных местностях Киевской губернии" є довідка і про Тальне. 1866 Тальне стає центром волості.
1870 На Тальнівському цукровому заводі встановлено 17 парових машин з 11-ма котлами для них. За виробничий сезон вироблялося близько 130000 пудів цукру.
1876 Археологічні розкопки на території міста. Розкопано 8 із 11 скіфських могил.
1878 У Тальному відкрито двокласне міністерське училище. Кошти на його утримання надавала графиня, чоловік якої П.П.Шувалов наступного року став почесним куратором училища. 1885, 27 вересня Народився майбутній мистецтвознавець Всеволод Зуммер.
1885 Під час виробничого сезону на Тальнівському цукровому заводі працювало 270 робітників, які виробляли 230430 пудів цукру.
1891 Вводиться в дію залізниця Христинівка-Цвіткове. За версту від центру міста відкрито залізничну станцію "Тальне". 1891 Ідучи пішки із Звенигородки в Умань, у Тальному побував російський письменник Максим Горький. 1893, 4 січня Народився шевченкознавець, доктор історичних наук М.М.Ткаченко.
1893 Графия Єлизавета Володимирівна Шувалова (уроджена Баратинська) пожертвувала найбіднішим євреям Тального 3000 карбованців. Цього ж року її коштом побудовано богодільню для непрацездатних тальнівців.
1894, 29 жовтня Померла Софія Львівна Шувалова (уроджена Наришкіна). Похована у Тальному.
1895, 29 грудня Згорів двоповерховий дерев’яний палац гр.Шувалова. Разом з будівлею загинули у вогні: картинна галерея, колекції ліможських емалей, прикладного мистецтва доби середньовіччя, зброї, срібні кубки виборені на кінних перегонах в Одесі кріпосним гр.Наришкіна Скалозубовим та велика бібліотека. Загальні збитки від пожежі становили близько 400000 карбованців.
1898 У місті відкрито талмуд-тору. Першого року у ній на кошти громади навчалося 59 хлопчиків.
Кін.XIX ст. Директор цукрового заводу інженер О.Ю.Ортинський провів реконструкцію підприємства. У цей час на заводі працювало 815 робітників.
1900 У Тальному знаходилася ферма "Фурманська" та два хутори. Перший - "Колонія", основне заняття його жителів - садівництво та другий, хліборобський - "Одая". При ньому було два млини, які орендував дворянин Карл Стахурський.
1900 У Тальному було 1150 дворів з 9312 жителями. Це більше ніж у Каневі, Корсуні, Маньківці, Катеринополі чи Жашкові. Основне заняття тальнівців - хліборобство та торгівля. На початку століття у місті крім православної церкви і костелу, були синагога і 4 єврейські молитовні будинки. Керуючим маєтком Павла Петровича Шувалова був Костянтин Семенович Чечулін.
1900, 20 квітня У Тальному відкрито народну бібліотеку.
1900, 30 квітня Помер граф Петро Павлович Шувалов. Похоронений біля Свято-Троїцької церкви у Тальному.
1900 Відкрито миловарний завод Хаскеля Рапопорта.
1900 Граф Павло Петрович Шувалов відхилив проект будівництва палацу в Тальному, запропонований київським архітектором.
1901, осінь Російський дипломат граф Костянтин Бенкендорф, одружений на С.П.Шуваловій, замовив відомому датському архітектору А.Клеменсену виготовити проект будівництва палацу в Тальному. 1902 Під загальним керівництвом М.Ф.Реннова розпочалося будівництво тальнівського палацу. Було задіяно більше сотні робітників з російських губерній, якими керував купець 2-ї гільдії, одесит Ахрап Кельман. До Різдва 1904 року закінчили усі зовнішні роботи: покрили датською черепицею дах та встановили, обковані в Одесі міддю, купола.
1902, 13 жовтня Помер колишній керівник "Священной дружины", гвардії полковник, флігель-ад’ютант граф Павло Петрович Шувалов. Незадовго до смерті його коштом було побудовано для тальнівців Народний дім. Похований біля батька і матері у Тальному.
1903, 21 серпня Сорок робітників, найманих підрядчиком Кельманом Ахрапом, припинили будівництво палацу графині Шувалової і "не нарушая порядка и спокойствия, разошлись по местечку, проводя день этот в праздности". Наступного дня вони висунули вимоги: збільшити зарплату та перевести їх на 12-ти годинний робочий день. Після того, як прикажчик видав "на чай 12 рублей", робітники стали до роботи.
1904, січень Графиня Шувалова добровільно відправилася на фронт, де за власні кошти обладнала лазарет для поранених.
1905 За викликом власниці Тальнівського маєтку Ольги Петрівни Долгорукої (уроджена Шувалова) повернувся із Данії архітектор для завершення будівництва палацу у Тальному. 1905 Учасником революційних заворушень у Тальному був майбутній нарком пошт і телеграфів, дипломат Всеволод Довгалевський.
1906 Поліція підібрала на тальнівських вулицях 16 листівок "До селян". Крім них у місті розповсюджувалися листівки партії есерів та РСДРП. На деяких із них, зокрема тих, що були підписані Українською соціал-демократичною спілкою, стояли печатки Уманської та Тальнівської організацій РСДРП.
1907, 24 квітня У Тальному на площі біля церкви виступав недавній член Революційної Української Партії, а тепер член Центрального комітету української соціал-демократичної спілки РСДРП, депутат 2-ої Державної думи від Київщини Іван Іванович Кирієнко.
1907 Заворушення в місті організовані місцевими сіоністами-соціалістами. Учасником революційних подій у Тальному була соратниця Леніна Тетяна Фроїмівна Людвинська.
1908,1 липня На базі двокласного училища відкрито перший клас чотирикласного міського училища.
1910 У Тальному працювала друкарня, яка іменувалася "Скоропечатня. Фабрика тетрадей. Книжная и писче-бумажная торговля Б.М.Бондурова". Цьому ж власнику в нашому місті належав тютюновий та бакалійно-горілчаний магазин. 1910 Коштом католицької громади та князя О.С.Долгорукого відбулася реконструкція костелу св.Анни у Тальному.
1911 Народився заслужений артист України Петро Юхимович Вескляров.
1912 Відбувся перший випуск у чотирикласному міському училищі. Цього року в ньому навчалося 137 учнів, у двокласному - 339, у приходській однокласній школі та талмуд-торі по 100 учнів.
1912 У Тальному проживало 3810 православних, 40 католиків та майже 10000 євреїв.
1914-1915 У Тальному працював телеграфістом майбутній поет Андрій Чужий.
1914-1917 Тальнівський цукровий завод княгині О.П.Долгорукої виробляв цукор для потреб армії.
1917 На Тальнівському цукровому заводі працює 695 робітників.
1917, 10-11 січня У місті з великим успіхом пройшли концерти співачки Рудіної.
1917, січень Київський губернатор призначив приставом 4-го стану м.Тального георгієвського кавалера Г.Курбатова, який з 1908 року і до початку першої світової війни обіймав цю посаду.
1917, квітень У місті створено профспілку шевців, яка домоглася введення 10-годинного робочого дня, ліквідувала 10 конфліктів і сприяла відкриттю вечірніх курсів.
1917, травень Утворено ради робітничих, селянських та військових депутатів, які намагалися вплинути на представників влади Тимчасового Уряду та Центральної Ради.
1917, червень Уманський повітовий комісар капітан Блаватний заявив, що Тальнівська волосна рада є самозванним органом. Впродовж місяця між ними тривало протистояння.
1917, 11 грудня Народився майбутній археолог, кандидат історичних наук, заступник директора інституту археології АН Росії Валентин Павлович Шилов.
1917, грудень У Тальному розташовувалася рота 14-го запасного полку, яка не підкорялася владі і не бажала іти на фронт. Сюди її перевели після ряду конфліктів в Умані. Там одна частина вояків 14-го полку українізувалася, а інша залишилася під впливом "анархо-більшовиків". Внаслідок чого виник конфлікт з полковою радою, який вдалося залагодити лише після приїзду в полк заступника голови Генерального Військового комітету В.Кедровського та члена комітету В.Потішка.
1917 Народився майбутній поет Павло Богданов-Розгон.
1918, 13 січня Перші демократичні вибори влади. Тальнівська виборча комісія по виборах до Українських Установчих Зборів працювала у такому складі: Тит Федосійович Сидоренко (голова), Никін Якович Галай (секретар), Д.О.Гоцик, Д.Г.Дульський (члени), представники від списку № 1 О.Розгон, від списку № 12 Х.Піщанська, від списку № 16 А.Волинець.Перемогу отримав блок УСДРП, УПСР та Селянської Спілки (список №1), друге і третє місце посіли єврейські партії, які входили до списків № 12 та № 16. За рішенням членів комісії вибори визнані дійсними.
1918, січень-березень Перша українсько-більшовицька війна.
1918, 30 січня У Тальному був майбутній гетьман України генерал П.Скоропадський. 1918, 14 лютого На ст.Тальне Вільне Козацтво завдало відчутного удару збільшовиченим частинам регулярної армії, внаслідок чого червоноармійці відступили до ст.Вапнярка. 1918, 19 лютого Під час перебування у Тальному невеликого червоноармійського загону член Київського комітету більшовиків Ісраель Кулик (майбутній письменник Іван Кулик) проголосив радянську владу та озброїв робітників цукрового заводу.
1918, березень У Тальному відновлено владу Центральної Ради.
1918, квітень Зміна влади у Києві, а відтак і в Тальному. Прголошено Українську державу на чолі з гетьманом Скоропадським.
1918 У Тальному охороняли посіви німецькі солдати на чолі з агрономічним офіцером - лейтенантом фон Рідгофеном. За це влада сплачувала їм зерном, цукром та іншим товаром.
1918, червень Повстанці розбили під Тальним батарею та 2 батальйони піхоти німецьких військ, які прямували на придушення Звенигородсько-Таращанського повстання.
1918, червень Студент Черняховський та члени забороненої "Просвіти" - учитель місцевого училища Никін Галай і власник книжкової лавки Чамлай - розповсюджували у Тальному листівки антинімецького та частково антигетьманського змісту.
1918, грудень До влади прийшла Директорія Української Народної Республіки (УНР). Її влада у Тальному була до березня. 
1919, 7 березня У Тальне вступила 2-а Радянська дивізія.
1919, 8 березня Створено волревком на чолі з Поповим (псевдо), секретар - С.Добржанський, голова надзвичайної комісії (ЧК) Гросс, голова продзагону С.Фонарджі, члени: О.Капітанова, І.Миронович, В.Мамалига.
1919, травень Народним комісаром землеустрою України зареєстровано у Тальному чотири трудові комуни.
1919, травень У бою проти повсталих тальнівців та білашківців загинули Попов, Гросс, Миронович. На Скелі Кохання повстанці розстріляли О.Капітанову. 1919, червень У Тальному відбулася нарада отаманів Ю. Тютюнника, Клименка та І.Сокола, на якій вирішено спільними силами завдати удару частинам Червоної армії в Умані. 1919, червень У Тальному зазнав поразки загін отамана Палія.
1919 Розпочато ремонт на тальнівському цукровому заводі. При ньому відкрито робітничий клуб з відібраною у князів бібліотекою.
1919, серпень У Тальному перебувала 12-а Селянська дивізія (ком. от. Безус), яка входила до Київської групи Армії УНР, очолюваної Ю.Тютюнником. У цей час у місті було заарештовано місцевий ревком і поновлено владу Директорії. Незабаром членів ревкому після вироку суду відпустили, а присланого з Петрограду комісара Гертлейна розстріляли.
1919, 28 серпня Відбулася сходка, на якій одна група тальнівців просила помилувати Гертлейна, інша - розстріляти. Перемогли другі. Під час сходки офіцер Петрушевський закликав земляків дати достойну відсіч наступаючим частинам Червоної Армії.
1919, вересень За вироком суду, який підписав Ю.Тютюнник, у Тальному розстріляно трьох погромників.
1919, жовтень Поблизу Тального відбувся бій між залишеними для партизанської війни невеликими загонами 4-ої Київської дивізії Армії УНР (ком. Ю.Тютюнник) та 58-ою дивізією Червоної армії. Основні сили дивізії Ю.Тютюнника знаходилися з Армією УНР в районі м.Гусятина. 1919 У Тальному була база другого Уманського полку Армії УНР, яким командував от.Сокіл. Стосовно нього радянські зведення писали: "Дяків син із місечка Тального, хлопчисько двадцяти років, Сокіл, урочисто оголосив себе за господаря великого району Тальне - Сквира -Вапнярка. Із своїм загоном понад 600 чоловік він приєднувався то до Зеленого, то до Тютюнника".
1919, 31 грудня Під час Першого Зимового походу Армії УНР Тальне від денікінців звільнила Волинська дивізія на чолі з уродженцем Зеленькова полковником (незабаром генералом) Олександром Загродським. Українській частині допомагали селяни з Білашок та Майданецького. 1920, 1 січня Після чотиригодинного бою Тальне знову опинилося в руках денікінців. Це був один із найтяжчих боїв партизанського Першого Зимового походу Армії УНР.
1920, 24 січня Сорок четверта радянська стрілецька дивізія остаточно вибила денікінців із Тального.
1920, березень Під час Першого Зимового походу Армії УНР Київська дивізія під командуванням Ю.Тютюнника на декілька днів оволоділа Тальним.
1920, квітень-травень Відкрито дитячий майдан для безпритульних.
1920, травень У Тальному біля центральних майстерень перед прибулою з Кавказу 6-ою кавалерійською дивізією І-ої кінної армії виступав Г.І.Калінін. Під час зустрічі будьонівці пообіцяли підняти в Західному краї (читай: Україні) червоний прапор і закликали "Все - на штик, все - на саблю". Восени ревтрибунал І-ої кінної судив бійців 6-ої кавалерійської дивізії за "ряд погромов, грабежей и убийств" мирного населення та за те, що вони убили комісара дивізії тов.Шепелєва.
1920, 10 серпня Відбувся учительський з’їзд Тальнівської волості.
1920 У Тальне із Шаулихи переведено учительську семінарію ім.Т.Г.Шевченка. Вона розмістилася у колишньому палаці княгині Долгорукої.
1920, вересень Тальнівська лікарня нараховує 45 ліжок. Головний лікар Милованов призначений відповідальною особою повітздороввідділу.
1920-1921 В районі Тального діють загони колишнього державного інспектора Запорізьких дивізій Армії УНР полковника Петра Дерещука, які мають виразно національний характер і користуються підтримкою селян. Кінцевою метою партизанського загону Дерещука є відновлення УНР. Проти Дерещука воювали 8-ма кавалерійська та 45-та дивізії. Наприкінці 1921 року загін саморозпустився. 1921, січень У Тальному підписав свій останній наказ командир 14-ої кавалерійської дивізії 1-ї Кінної армії О. Пархоменко. Убитий махновцями 3 січня під Бузівкою. 1921, січеньБойові дії між армією Махна і червоним козацтвом Примакова поблизу Тального.
1921, 1 травня Організовано радгосп по вирощуванню буряків. Для цього йому відведено 40 десятин землі. 1921, травень-червень У Тальному із євреїв створюється загін самоохорони.
1921 Неподалік цукрового заводу відкрито школу № 2.
1921 Воєнізовано тальнівську учительську семінарію. Учні вважалися мобілізованими. Цього ж року відбувся перший випуск учителів.
1921, серпень У місті та волості запроваджується "інститут відповідачів", тобто людей, яких розстрілювали, якщо хтось виступить проти радянської влади. "Інститут" діяв до 1923 року.
1922, 2 квітня Народився майбутній Герой Радянського Союзу Ісаак Шайович Двохбабний.
1922 Тальнівці, в основному найбідніші українці та євреї, очолювані головою волосного комітету бідноти, недавнім котовцем Ф.І.Дубковецьким, отримавши 51 гектар землі, у колишній економії "Гречкове" заснували артіль "Вулик і бджола". Уманський повітовий земельний відділ зареєстрував статут артілі за номером один.
1922 Профпедшколу (колишню семінарію) переіменовано у вищі педагогічні курси ім.Т.Г.Шевченка. Завучем на них був визначний український графік Яків Струхманчук.
1922 Відновлено виробничий сезон на цукровому заводі. Вироблено 140466 пудів цукру.
1922 Тальнівський Свято-Троїцький храм підпорядковано Українській автокефальній православній церкві. 1923 У Тальному створено притулок для дітей-сиріт та загін "Юний Спартак".
1923, березень У Тальному зареєстровано ще одну сільгоспартіль "Орач".
1923, квітень За новим адміністративно-територіальним поділом Тальне центр щойно утвореного Тальнівського району.
1923, вересень Відбулася районна сільськогосподарська виставка.
1923 При цукровому заводі діяло фабрично-заводське училище.
1924 Міську в’язницю переобладнано на кінотеатр. Згодом він перйшов у приміщення Народного дому, побудованого ще графом Шуваловим.
1924, вересень У Тальному відкрито робітничу поліклініку.
1924, листопад Відбувся районний з’їзд Рад Тальнівщини.
1926 Тальне - селище міського типу, в якому проживає 10652 жителів. Основне заняття тальнівців хліборобство.
1927 Організовано Тальнівський промислово-будівельний трест.
1927 Відкрито сільгоспшколу змішаного типу.
1928, 14 серпня Народився майбутній поет Анатолій Федорович Кашоїда.
1929, січень На території цукрового заводу відкриваються курси трактористів. Вивчають будову трактора "Фордзон".
1929 Тальнівський промислово-будівельний трест, який об’єднав усі кар’єри округи, підпорядковано Київському управлінню "Червоний граніт".
1929, квітень Для ремонту техніки організовано "Кущ колгоспів" та першу в окрузі машино-тракторну станцію. Тоді ж придбали і перші трактори "Раупеншток" і "Маккормік-Дерінг".
1929 Члени артілі "Вулик і бджола" переселилися в новий двоповерховий будинок. Відтепер артіль називається "Здобуток Жовтня".
1929 Розпочалася насильна колективізація. 
1930 Тальнівський кар’єр підпорядковано Українському шляхово-будівельному тресту НКВС.
1930, 7 вересня На базі сільгоспшколи розпочав навчальний рік технікум технічних культур.
1930, вересень Тальнівська молодь їде працювати на шахти Донбасу. Після прийняття постанови ЦК ВКП(б) і рішень ЦВК і РНК СРСР стосовно боротьби з тими, хто вів власне господарство, мають місце розкуркулення і примусове виселення у північні райони Росії.
1930, 9 жовтня Вийшов перший номер тальнівської газети "За суцільну колективізацію". Тоді ж запрацювала міська друкарня.
1930 При машино-тракторній станції (МТС) діяв політвідділ з уповноваженим ДПУ.
1931 Тальнівська МТС отримала американську техніку: 23 трактори "Інтер" та 10 снопов’язалок, а також 30 вітчизняних жаток "Комунар".
1931 Побудовано залізничне з’днання між станцією і кар’єром.
1932, 27 лютого Тальне ввійшло до щойно утвореної Київської області.
1932, травень Тальне зараховане до першої категорії голодуючих районів. За офіційними даними у ньому було майже півтори тисячі пухлих з голоду. Початок голодомору.
1932 Відкрито нову лікарню та пологовий будинок.
1932 Організовано МТС-2.
1932, 27 листопада Після відвідин Тального секретар Київського обкому КП(б)У М.Демченко у звіті ЦК КП(б)У стосовно хлібозаготівлі записав: "Имеет все возможности выполнить план".
1933, весна-літо Голова уряду УСРР В.Я.Чубар провів у Тальному нараду з компартійним активом, під час якої вимагав виконання плану хлібозаготівлі. У цей же час наше місто відвідав компартійний діяч Д.З.Мануїльський, який тоді керував роботою по чистці партії. 1933, літо За офіційними (до недавнього часу засекреченими) даними в районі голодували 10591 чоловік. За поіменними списками, які зберігаються в районному музеї, за рік голодомору Тальнівщина втратила 10500 жителів.
1933 Тальнівська МТС отримала 4 машини "АМО-3", 8 тракторів ХТЗ та американський "Форд-1".
1934 Тальнівська школа № 1 першою в місті стала середньою. Навчання в ній тривало 8 років.
1934 На Тальнівському кар’єрі вперше застосовано бурильний молоток системи "Селліван".
1934, 28 червня Газету "За суцільну колективізацію" переіменовано на "Соціалістичні лани".
1935 У Тальнівській школі №2 викладав малювання випускник Петербурзької академії мистецтв (майстерня І.Рєпіна) Герасим Михайлович Подхалюзін.
1936 Тальне і район відвідав голова ВУЦВК, член Політбюро ЦК КП(б)У Г.І.Петровський.
1936 Тальнівськимй елеватор за успіхи в праці отримав другу всесоюзну премію - 5000 крб., 2 велосипеди, 2 путівки в санаторій.
1937 На базі тальнівського господарства ім.Постишева утворено колгосп ім. Чкалова.
1937 Забруковано вулицю Радянську, відтак вона стала першою в місті з твердим покриттям.
1937 Вперше на Тальнівському гранітному кар’єрі застосовано каменерозмільчувальну систему "АКМЕ".
1938 Тальне набуло статусу міста районного підпорядкування.
1938 На зустріч з виборцями приїздив драматург О.Є.Корнійчук.
1938, 16 січня Репресовано 13 переселенців-поляків із Тарнаруд Хмельницької області в м.Тальне. Майже всі вони до арешту працювали на тальнівському кар’єрі.
1938, 10 квітня Один з найтрагічніших днів для Тальнівщини. Цього дня отримали вищу міру покарання (розстріл) 34 безневинних жителі району, серед них 7 тальнівців. Станом на 01.01.1992 року було реабілітовано 109 тальнівців. За національним складом: 72 українці, 1 росіянин, 2 білоруси, 25 поляків, 1 єврей.

Сайт
"Екомісто"
                                                         
                                                                            

bottom of page